Чому бізнес-угоди Трампа навряд чи змусять Путіна піти на поступки — NYT

Протягом півтора року адміністрація Дональда Трампа утримувалася від укладання бізнес-угод із Москвою, наполягаючи, щоб Кремль спочатку зробив конкретні кроки до завершення війни в Україні. Ця стратегія змінилася цієї осені.

Президент США погодився зняти санкції та імпортувати російське дизельне пальне перед проміжними виборами. Американські посадовці також вели розмови про можливий продаж міжнародних активів «Лукойлу» та відновлення постачання російського газу до Європи.

У Вашингтоні сподівалися, що такі кроки створять атмосферу доброї волі і спонукають Кремль до компромісів. Однак, як пише The New York Times, ці стимули майже не вплинули на ключові вимоги Володимира Путіна щодо війни.

Чому бізнес не працює з Путіним

Аналітики зазначають, що для того, щоб зрушити позицію російського лідера, потрібно значно більше, ніж комерційні пропозиції.

«Це не спонукає його йти на компроміси щодо України», — заявив Ерік Грін, колишній старший директор із питань Росії в Раді національної безпеки США за адміністрації Байдена.

За його словами, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, обидва з досвідом у сфері нерухомості, ймовірно, виходили з логіки: «Ми говоримо з цими людьми однією мовою. Їх цікавлять гроші. Якщо запропонуємо угоди — вони підуть на поступки».

Однак для Путіна важливі інші метрики — політичні та безпекові. Зокрема, заборона на членство України в НАТО та обмеження її збройних сил, які дали б Росії довгостроковий вплив на українську політику.

Готовність терпіти високу ціну

Путін уже продемонстрував готовність платити високу внутрішню ціну за досягнення своїх цілей в Україні. Він пішов на конфлікт із частиною російської бізнес-еліти, а після невдалого початку повномасштабного вторгнення лише подвоїв ставки, незважаючи на зростаючі втрати.

Напередодні переговорів у Абу-Дабі хакерські групи оприлюднили викрадені дані Росстату, згідно з якими втрати російських військ становлять від 390 до 450 тисяч загиблих. Незалежно підтвердити ці цифри неможливо.

Попри людські та економічні втрати, аналітики вважають, що Кремль не бачить вагомих причин зупинятися зараз. Хоча просування на фронті сповільнилося, Україна відчуває гострий дефіцит засобів протиповітряної оборони напередодні, можливо, найважчої зими війни. Москва, ймовірно, розраховує, що удари по українських містах посилять її переговорні позиції.

Позиція Європи та внутрішні обмеження Трампа

Водночас у Європі зростають політичні сили, які виступають проти подальшої підтримки України. У Франції лідирує Марін Ле Пен, у Німеччині набирає популярності «Альтернатива для Німеччини».

Росія від самого початку намагалася залучити Трампа саме через бізнес-пропозиції. Кирило Дмитрієв, керівник Російського фонду прямих інвестицій, ще на початку каденції Трампа окреслював можливості для американського бізнесу в разі нормалізації відносин.

Однак Трамп не пішов так далеко, щоб фактично віддати перемогу Росії. Внутрішньополітичні обмеження у США та продовження європейської допомоги Україні стримують Вашингтон.

Після того як у січні демократи отримають контроль над обома палатами Конгресу, можливість укладати угоди, вигідні Москві, може суттєво звузитися.

Що може спрацювати

Томас Грем, колишній радник із питань Росії в Раді національної безпеки за Джорджа Буша-молодшого, вважає, що бізнес-угоди варто включати до ширшого переговорного пакета. Однак діяти за ними слід лише після того, як Москва зробить конкретні кроки з деескалації — наприклад, погодиться на припинення ударів по енергетиці та судноплавству в Чорному морі.

Такі стимули, на його думку, мають супроводжуватися додатковою підтримкою України, зокрема постачанням систем протиповітряної оборони.

Путін відкидає широке припинення вогню до узгодження всіх деталей майбутньої угоди, побоюючись втратити важелі впливу. Грем називає такий підхід рецептом «вічної війни», яку Росія не зможе нескінченно підтримувати.

1
10.11.2026 15:11