Вступ до НАТО в обмін на Донбас і спецпроцедура в ЄС: про що домовляються переговорники США, України та РФ
Читать новость на украинском языкеМирний процес під егідою США просувається повільно, тоді як ракетні й дронові удари по українських містах та російських нафтопереробних заводах стрімко наростають — проте вперше на п'ятому році війни з'явилася конкретна рамка для обговорення врегулювання.
Про деталі закритих переговорів команди Дональда Трампа з Москвою, Києвом та європейськими союзниками у своїй колонці для газети The Washington Post пише відомий американський оглядач Девід Ігнатіус.
За словами журналіста, попри критику на адресу спеціальних посланців США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа — а також скепсис, посилений заявою Трампа в Шеньчжені, де він назвав Володимира Путіна «своїм другом», — Україна та провідні європейські країни підтримують їхні посередницькі зусилля, які в четвер координувалися на зустрічі в Берліні. Як зазначив у розмові з Ігнатіусом американський високопосадовець, близький до переговорів, Кушнер застеріг очільника Кремля: «Це починалося як війна з Україною. Зараз це проксі-війна з Європою».
Гарантії за зразком 5-ї статті НАТО та відведення військ РФ
Як пише The Washington Post із посиланням на джерело, ознайомлене з перебігом консультацій, у питанні повоєнної безпеки фіксується повільний прогрес. За словами співрозмовника видання, Володимир Путін приватно погодився з тим, що після завершення війни Україна може отримати гарантії безпеки від США та Європи за аналогією зі статтею 5 Статуту НАТО — за умови, що війська Альянсу не будуть дислоковані на території України. Водночас Росія могла б отримати послаблення санкцій із механізмом їхнього негайного відновлення (snap back) у разі нового зосередження військ для вторгнення.
Оскільки Москва відкидає розміщення баз НАТО в Україні, американські посадовці, за даними Ігнатіуса, запропонували «симетричний» підхід: після припинення вогню Росія має відвести свої війська від українського кордону. Якщо ж російські сили рушать уперед для нової атаки, війська НАТО негайно перекидатимуться в Україну повітрям. Американські та європейські представники вже обговорюють механізми моніторингу дотримання режиму тиші та екстреного зв’язку.
Крім того, європейські посадовці підтвердили оглядачу WP, що готують «спеціальний процес» розгляду членства України в Європейському Союзі, хоча його повне завершення може тривати до десяти років.
Дилема Донбасу: вступ до НАТО в обмін на територіальний компроміс
Найскладнішим питанням переговорів, за оцінкою Девіда Ігнатіуса, залишається територіальне: Путін вимагає контролю над усім Донбасом, тоді як президент України Володимир Зеленський відмовляється поступатися територіями, які російська армія не змогла захопити.
За інформацією оглядача, Джаред Кушнер вивчає варіант розв’язання цього глухого кута, за якого ціною отримання Донбасу для Кремля став би повноправний вступ України до НАТО. Сам Володимир Зеленський минулими вихідними публічно підтвердив, що американська сторона вперше поставила таке запитання:
«Американці порушили питання: «А що, якби Україна вступила до НАТО? Чи вийшла б Україна з Донбасу?» Це було вперше, коли таке питання прозвучало», — сказав президент України.
Зеленський зазначив, що якби американські переговорники сформували пакет, який включатиме надійні гарантії безпеки, кошти на відбудову та відсутність будь-яких обмежень на чисельність української армії в майбутньому, він виніс би це питання на всеукраїнський референдум.
Стрімка ескалація ударів на тлі повільної дипломатії
Девід Ігнатіус наголошує, що головний ризик полягає в розриві між темпами дипломатії та інтенсивністю бойових дій. Оглядач наводить статистику двох свіжих досліджень:
-
За даними Київської школи економіки (KSE), кількість російських повітряних атак на Київ зросла більш ніж утричі — з 2,6 на добу у першій половині 2026 року до 9,8 на добу в жовтні. Тривалість повітряних тривог у столиці збільшилася з 32 годин у червні до 172 годин у жовтні, а наприкінці жовтня кожне домогосподарство Києва залишалося без електроенергії по 7–9 годин на добу.
-
За даними агентства Reuters, Україна посилила удари по російському енергосектору, уразивши в листопаді 15 із 35 найбільших нафтопереробних заводів РФ, що скоротило переробку сирої нафти в Росії на 45%.
Взаємозалежність фронту й дипломатії проявилася в четвер після українського удару по Керченському мосту. Як зазначає Ігнатіус, після переговорів із Трампом і Сі Цзіньпіном у Шеньчжені Путін заявив, що розглядав звернення щодо часткового припинення вогню для судноплавства в Чорному морі або енергетичної інфраструктури, але після атаки на міст сказав, що «переговорів не буде».
Цитуючи американського посадовця, колумніст порівнює переговорний процес із грою в гольф, де сторони пройшли частину дистанції, але попереду залишаються вирішальні удари — і без принаймні часткового перемир’я дипломатія ризикує захлинутися під обстрілами.
- 1
- 21.11.2026 08:20
Последние новости
Главное
Киев |


Коментарі до цієї новини: